ПОДІЙ, ДО́Ю,
Подій, до́ю, м. Удой, молоко. Дай нам свого подію (подою?). Вона (ведмедиця) їм удоїла. Він узяв те молоко і поїхав. Грин. І. 158.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 241.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОДІЛ, ДО́ЛУ, →← ПОДІВУВАТИ, ЗУЮ, ЄШ,